На Київщині відновлено могилу воїнів Армії УНР. ФОТО

У місті Боярка (Київська область) відбулось урочисте освячення комплексу поховань військовослужбовців Армії Української Народної Республіки. Того самого комплексу, який окремі боярські "активісти" називали "фашистським".

Про це повідомляє благодійна ініціатива "Героїка".

У 1918-1919 роках волосне містечко Будаївка (тепер у складі Боярки) стало місцем погребіння шести вояків Армії УНР, які загинули в боротьбі за незалежну Україну.

Могили воїнів проіснували недовго. Вже у 1924 році більшовики розпочали нищення цвинтаря: пам’ятники руйнували та скидали до великих ям, могили рівняли із землею. Разом із цивільними похованнями були ліквідовані і вояцькі.

У 2009 році боярський краєзнавець Сергій Лисенко віднайшов архівні документи про могили українських воїнів.

 

З 2009 по 2011 рік дослідники проводили архівну роботу: було встановлено імена всіх шести бійців, їх військові ранги, дати народження і смерті, приблизні місця поховань. Згодом виконком Боярської міськради дав дозвіл на відновлення знищених комуністами могил.

Загалом у роботі над проектом взяли участь понад 100 жертводавців та волонтерів.

Під час урочистостей почесну варту несли ліцеїсти-богунівці та клуб військово-історичної реконструкції "Чота пішої розвідки 3-ї Залізної дивізії Армії УНР". Кілька сотень городян прийшли вшанувати воїнів та цивільних будаївців, які спочивають на старому кладовищі.

 

За даними "Героїки", на території України лишається близько 2000 могил козаків та старшин Армії УНР, які ще можна віднайти та відновити.

Як відомо, під час відновлення поховання шестеро жінок, які представились мешканками Боярки, спробували спровокувати перехожих до знищення могил. Однак перехожі до закликів "викопувати фашистьску нечисть" і "українських бандитів" ставились або негативно, або байдуже.

Хто похований на старому боярському кладовищі:

Бандура Панкратій – бунчужний 1-ї сотні 1-го Окремого загону Січових Стрільців. Розстріляний у листопаді 1918 року.

Любченко Іван – стрілець 1-ї сотні 1-го Окремого загону Січових Стрільців. Розстріляний у листопаді 1918 року.

Бабич Пимен – стрілець Скорострільної сотні Січових Стрільців. Розстріляний у листопаді 1918 року.

Данильченко Федір – козак, прибув від Сердюків. Розстріляний у листопаді 1918 року.  

Михайло Карпєкін – сотник Дніпровського полку. Народився у 1893 році в селі Виблі Чернігівської губернії. Загинув 3 грудня 1918 р.

Михайло Ольшанський – козак Корпусу Січових Стрільців. Уродженець Галичини (1898 р.н.), загинув 23 січня 1919 року у бою з більшовиками.

Дивіться також інші матеріали за темою "УНР"

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.