Спецпроект

В Фінляндії хочуть відкрити новий музей Мумі-Тролів

Мистецтвознавчий музей міста Тампере шукає нові приміщення під музей Мумі-Тролів.

Про це пише yle.fi.

На даний момент розглядається варіант, згідно з яким Мистецтвознавчий музей візьме в своє використання колишнє приміщення бавовноперероблюючого заводу Тампелла.

У приміщеннях колишнього заводу знайдеться місце як для постійної експозиції, так і для сезонних виставок. Художній керівник мистецтвознавчого музею Тампере Тайна Мюллюхарью вважає, що приміщення розміром в п'ять тисяч квадратних метрів ідеально підійшло б для потреб музею. Місто Тампере також розглядає варіант із забудовою території заводу під квартири.

Мумі-тролі - центральні персонажі серії книг, написаних фінської письменницею Туве Янссон, спочатку виданої шведською мовою.

Мумі-тролі - далекі нащадки скандинавських тролів, зовні білі й округлі, з великими мордами, через які вони нагадують гіпопотамів. Судячи з малюнків самої письменниці, мумі-тролі схожі на таємничих маленьких звірів, на ожилі іграшки, на фігурки в дитячих малюнках. У минулому мумі-тролі жили за печами в будинках людей, подібно тролям і домовикам. Але з часом парове опалення майже витіснило пічне, і мумі-тролям довелося шукати інші пристановища.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.