Спецпроект

Завтра презентують інтернет-архів Тараса Шевченка

У четвер відкриється доступ до електронного архіву документів, пов’язаних із постаттю Тараса Шевченка.

На сайті Національного музею Тараса Шевченка з’явиться доступний для вільного перегляду розділ "Віртуальний архів", де розміщені 138 оцифрованих архівних справ із фондосховищ Національного музею Тараса Шевченка.

З-поміж унікальних документів, що входять до цього архіву — метрична книга 1795 року із записом про народження майбутнього поета, екзаменаційні списки із Академії мистецтв в Санкт-Петербурзі, протоколи допитів, листування чиновників, тощо.

Реалізація проекту зайняла приблизно 1 місяць.

Для сканування унікальних раритетів використовувалася промислова специфічна технологія, яка забезпечує безпечні умови для документів, і яка включає – використання безконтактного безпечного сканера, та програмного забезпечення для обробки електронних копій.

Окрім надання інтернет-доступу усім бажаючим, в рамках проекту були також встановлені інтерактивні станції перегляду документів для відвідувачів Національного музею Тараса Шевченка.

 "Віртуальний архів Т. Шевченка" входить до переліку заходів, запланованих до святкування 200-ої річниці з дня народження Тараса Шевченка у 2014 році.

Проект здійснений за підтримки програми i3 Фонду Ріната Ахметова "Розвиток України".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.