За розбитого у Києві Леніна дали 2-3 роки умовно

Шевченківський районний суд Києва в особі судді Слободенюка визнав винними громадян, які руйнували пам’ятник керівнику партії більшовиків (Російська імперія) і лідеру більшовицької революції 1917 року Володимиру Леніну на бульварі Шевченка у Києві.

Про це повідомляє УП із посиланням на прес-службу партії "Свобода".

Миколі Коханівському присуджено 3 роки обмеження волі з відтермінуванням 2 роки, голові Дубровицької районної організації ВО "Свобода" (Рівненщина) Олександрові Задорожному,  Андрієві Тарасенку, Богданові Франту та Іванові Срібному – по 2 роки обмеження волі з відтермінуванням 2 роки.  

Націоналісти оскаржуватимуть вирок в апеляційному суді.

Як відомо, у ніч на 30 червня 2009 року п'ятеро активістів організацій "Конгрес українських націоналістів" і "Тризуб" ім. Степана Бандери відбили ніс і кисть лівої руки в пам'ятника Леніну.

Щодо них порушили кримінальну справу, звинувативши в хуліганстві й пошкодженні монумента національного значення.

Однак 30 жовтня Шевченківський районний суд Києва зняв друге обвинувачення, оскільки в матеріалах справи не знайшлося документів, що підтверджують національний статус пам'ятника, але обвинувачення в хуліганстві залишив у силі.

З 2011 року активісти Компартії охороняють пам'ятник Леніну на бульварі Шевченка в Києві.

Хроніку руйнування пам'ятників в Україні дивіться за темою "Вандалізм"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.