Спецпроект

Будинок-музей Цвєтаєвої відкрився після реставрації

У підмосковному Королеві (Болшево) відкрився меморіальний будинок-музей Марини Цвєтаєвої, що знаходився на ремонті близько року.

Про це пише facenews.ua.

Реставрацію будинку-музею було розпочато в серпні 2012 року. З муніципального та обласного бюджетів на ці роботи було виділено 31 мільйон рублів.

Також було заново облаштовано сквер, де гуляла поетеса. "Зовсім недавно все облаштували - викорчували сухі дерева, виклали доріжки, поставили лавочки", - розповіла місцева мешканка, зазначивши, що ще нещодавно тут була занедбана територія.

У березня 2013 року підмосковна влада на вимогу мешканців зменшила поверховість висотного будинку, який будували по сусідству зі сквером Цвєтаєвої - з 22 до 17 поверхів.

Марина Цвєтаєва жила в Королеві (на дачі НКВС у Болшево) п'ять місяців - з червня по листопад 1939 року відразу після повернення з еміграції. У цей період було заарештовано її чоловіка, Сергія Ефрона і дочку Аріадну, після чого поетеса з'їхала з дачі. З початком Другої Світової війни Цвєтаєва поїхала з сином Георгієм в евакуацію і 31 серпня 1941 покінчила з собою. У передсмертній записці синові Цвєтаєва попросила вибачення за свій вчинок, пояснивши, що "важко хвора", "потрапила в глухий кут" і "більше не могла жити".

Теми

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.