Спецпроект

Музей контрабанди відкрився в Одесі. ФОТО

Музей контрабанди, творцем якого став місцевий краєзнавець Олександр Отдєльнов, має статус приватного і розташовується в 4-х залах підвалу дорадянської споруди.

Про це повідомляє Телеграф.

"Я не був співробітником ні митниці, ні спецслужб, але, як будь-яка людина, що народилася в Одесі, можу сказати, що в нашому місті тема контрабанди була завжди поруч, - зазначив Отдєльнов. - Ця тема дуже ємна, цікава. Вона насправді містить дуже багато цікавих історій, легенд, чуток".

У музеї наразі представлено 150 експонатів, що відображають історію контрабанди з часів заснування Одеси до сьогоднішнього дня.

Останній експонат - копія автомобільних дверей зі схованкою для $1,8 млн, вилучених на українсько-молдовському кордоні митниками та прикордонниками всього 15 днів тому.

 Фото: dumskaya.net

У ході півгодинної - небезкоштовної - екскурсії відвідувачі мають можливість почути докладну історію про кожен експонат, розповідає "Думская".

 Вхід

"Один із старих і досить юморних прикладів контрабанди стався в 1840-х роках. Граф Воронцов посперечався зі своїм другом купцем Топоровим на 100 тисяч рублів про те, що той не зможе вивезти за одну із застав порто-франко [Одеса була безмитним містом, свого роду вільною економічною зоною в Російській імперії з 1819 по 1859 рр. - ІП] контрабанди на 10 тисяч рублів.

Наступного ранку Топоров приїжджає на заставу, піддається огляду, аж до рубання стін карети і перевірки вух коней, але все марно. З ним був пудель, який виявився звичайною стриженою дворнягою, обмотаною діамантами, а зверху одягненою в овечу шкуру", - розповів краєзнавець.

 

Коштовності, за словами Отдєльнова, часто провозили в пустотілих тростинах, підборах і валізах з подвійним дном, а от контейнером для перевезення наркотиків служили тропічні фрукти, м'які іграшки, пояси, протигази і пачки з пральним порошком.

 

Класичний спосіб провезення цигарок - порожнини в автомобільних дверях, бензобаки, запасні шини або сидіння.

 

Якщо в царській Росії популярністю користувався такий дефіцитний товар як французькі парфуми, порцеляна, шовк, спеції та чай, то в радянські часи увага контрабандистів переключилася на касети, консервовані ананаси, іноземні журнали, жіночі колготки, дивовижні на той час презервативи та фломастери.

За ввезення такого товару можна було заробити від 3 до 11 років радянської тюрми.

 

"Наприклад, за мішок газових хустинок можна було купити машину, а за п'ять мотків мохерових ниток давали п'ять років в'язниці, - зазначив екскурсовод. - Цікаво провозили касети - стрічку спочатку намотували на моток від ниток, а зверху маскували власне нитками".

 

Втім, велика частина колекції - всього лише муляжі, оскільки справжні служать матеріалами кримінальних справ.

За словами Отдєльнова, експозиція музею буде оновлюватися постійно.

Дивіться також інші матеріали за темами "Митниця" і "Одеса"

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.