Спецпроект

Найбільший московський музей очолила уродженка Одеси

Директором Державного музею образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна в Москві стала уродженка Одеси Марина Лошак.

Про це пише timer.od.ua.

Останнім часом Марина Лошак обіймала посаду арт-директора московського музейно-виставкового об'єднання "Манеж". Також вона керувала Московським центром мистецтв на Неглинній і столичною Tatintsian Gallery, заснованої нью-йоркським галеристом Гарі Татінцяном. Вона також була співзасновницею московської галереї "Роза Азора" і куратором вінтажного бутіка Brocade.

Марина Лошак народилася в Одесі в 1955-му році. Закінчила Одеський державний університет імені І. І. Мечникова за спеціальністю "Класична філологія". До 1986 року працювала в Одеському державному літературному музеї.

Марина Лошак

Державний музей образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна - один з найбільших і значних російських музеїв європейського і світового мистецтва. Колекція музею налічує понад 560 тисяч творів живопису, графіки, скульптури, творів прикладного мистецтва, пам'яток археології та нумізматики, художньої фотографії. У тому числі в колекції музею полотна Ренуара, Ван Гога, Моне, Дега, Сезанна, Матісса, Пікассо та інших найвідоміших живописців.

До останнього часу музей образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна очолювала Ірина Антонова, яка була директором музею з 1961 року.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.