Спецпроект

Феодосійський музей сестер Цвєтаєвих відзначить четверту річницю

Свято відбудеться у музеї Марини і Анастасії Цвєтаєвих. У програмі заходу - музично-поетичний вечір "Принесення музею". Вхід вільний.

Про це пише kafanews.com.

Свято відбудеться в неділю, 7 липня, о 15.00 в музеї Марини і Анастасії Цвєтаєвих (вул. В. Коробкова, 13).

Ідея створення музею Марини та Анастасії Цвєтаєвих у Феодосії народилася наприкінці 1980-х років, коли було створено громадську раду з організації музею і почала формуватися фондова колекція, до якої увійшли два перших експоната, подаровані сім'єю Болотських.

Зберігачем колекції, його першою завідувачкою стала Ірина Михайлівна Двойніна. Музейний фонд інтенсивно накопичувався за рахунок дарів громадян України, Росії, Німеччини, Чехії, США та Ізраїлю. У 2001 р. музей був офіційно зареєстрований як відділ заповідника "Кіммерія М.О. Волошина ".

Наприкінці 2003 року виконком міськради Феодосії надав музею в оренду приміщення в будинку № 13 на вулиці Віті Коробкова.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.