Спецпроект

Скарби Кримської землі стали відомі в Європі

3 липня 2013 в LandesMuseum - Рейнському крайовому музеї міста Бонна (Німеччина) - відбулося відкриття унікальної виставки "Крим - золотий острів у Чорному морі".

Про це пише prostir.museum.

Один з експонатів Керченського заповідника - скульптура "Змієногої богині - проростаючої діви" - відкриває виставку в LandesMuseum. Цей унікальний пам'ятник ще недавно був представлений в античній експозиції Керченського історико-археологічного музею, а зараз встановлений просто навпроти центрального входу в музей як найяскравіший експонат, що відображає глибинну суть греко-варварської культури античних міст Північного Причорномор'я. Організаторів виставки та відвідувачів музею захоплюють і інші пам'ятники, привезені з Керчі - скульптури, стели, архітектурні деталі з лапідарною колекції, розписні вази і теракотові статуетки шанованих на Боспорі богів, вироби з кераміки і скла, твори торевтики, вишукані прикраси і предмети похоронного інвентарю - всього 190 музейних предметів.

Відкриття виставки стало підсумком роботи цілого ряду служб і підрозділів як на Україні, так і за її межами. Крім співробітників музеїв та наукової громадськості у підготовці виставки брали участь працівники Міністерства культури України та Міністерства культури Криму, Міністерства закордонних справ, співробітники митниць, брокери, представники транспортних компаній, а також компанії Міжнародні авіалінії України.

Виставка "Крим - золотий острів у Чорному морі" працюватиме з 3 липня 2013 до 19 січня 2014 року в Бонні, потім скарби Криму побачать мешканці та гості Амстердама (Нідерланди). У червні 2014 експонати будуть повернуті в Україну, і всі бажаючі знову зможуть побачити унікальні твори античного мистецтва з фондів Керченського історико-культурного заповідника в історико-археологічному музеї, Золотої комори і лапідарій.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.