Спецпроект

БІЛЬШІСТЬ ПОЛЯКІВ ВВАЖАЄ, ЩО МИНУЛЕ РОЗДІЛЯЄ НАШІ НАРОДИ

Спільна історія Польщі та України уявляється більшістю поляків швидше як джерело конфліктів - 54% опитаних вважають, що минуле розділяє поляків і українців, і тільки 25% вважають, що об’єднує.

Про це свідчать результати опитування, проведеного авторитетним Центром дослідження громадської думки (CBOS) в рамках проекту "Важка пам'ять: Волинь 1943", повідомляє Polonews із посиланням на Польське Радіо.

При цьому 63% опитуваних вважають примирення між сучасною Польщею та Україною можливим, тільки 21% вважає, що воно не можливе і 16% не змогли відповісти.

Варто зауважити, що у неможливість примирення між двома народами вірять респонденти старшого віку, без вищої освіти та особи, що не задоволені власним матеріальним становищем.

При цьому 46% визначають сучасні стосунки між Україною і Польщею як "і не погані, і не гарні", а 18% респондентів не можуть відповісти на це питання. Гарними польсько-українські стосунки вважають 21% опитаних, поганими - 15%.

Оцінка польсько-українських стосунків залежить від віку опитуваних: чим старші респонденти, тим більш вони критичні.

Опитування було проведено у червні 2013 року, репрезентативна група становила понад 1000 дорослих громадян.

Згідно з цим же опитуванням, 31% населення Польщі нічого не знає про Волинську трагедію. При цьому 47% опитаних не знають, хто був жертвами і злочинцями у цих подіях.

Дивіться також інші матеріали за темами "Соціологія" і "Польща"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.