На Одещині прибирають бюст Франка заради Леніна. ФОТО

Влада райцентру Іванівка (Одеська область) ініціювала демонтаж погруддя Івана Франка, встановленого навпроти будівлі місцевої райдержадміністрації і районної ради.

Про це повідомляє "Україна Молода".

Бюст було встановлено у 2007 році замість монумента Леніну, демонтованого за рішенням тодішнього голови РДА Олексія Колесникова.

"На мою думку, це було як пародія, оскільки погруддя не відповідало постаменту, - наголосила нинішня голова Іванівської РДА Наталія Бянова. - Крім того, ім'я на постаменті написано без пробілів".

За повідомленням "Траса Е-95", причиною демонтажу є й те, що представники КПУ звернулися з проханням забрати мармурові плити, на яких колись стояв пам'ятник Леніну і які належить Компартії. І депутати селищної ради на сесії вирішили повернути плити комуністам.

КПУ планує використати мармур для облаштування пам'ятника Леніну.

 Погруддя Франка, уже без мармурових плит

"Місцева влада пояснює демонтаж погруддя Франка тим, що буцімто воно не відповідає естетичним нормативам", — вважає голова Одеської облорганізації партії "Свобода" Андрій Маляс. - Це нагадує ситуацію, коли в Одесі вулицю Івана та Юрія Липи перейменували тільки з тієї причини, що вони були затятими патріотами".

Натомість керівництво Іванівської селищної ради запевняє, що йдеться лише про реконструкцію погруддя.

"Всі роботи з відновлення плануємо завершити впродовж третього кварталу поточного року, - зазначила в.о. селищного голови Раїса Довгань. - Пам’ятник тимчасово передано у майстерню одного з місцевих приватних підприємців, оскільки він зношений і зіпсований".

Водночас вона не заперечила, що після реставрації постамент переїде з центру в більш віддалене місце: "Ймовірно, після реконструкції він буде перенесений на Алею бойової та трудової слави, де у нас височіють постаменти відомим національним діячам і визволителям. Що з’явиться на постаменті замість Франка, говорити зарано. Можливо, там буде клумба".

Про Івана Франка, його соціалістичні і не тільки погляди і запеклу дружбу з Михайлом Грушевським читайте в розділі "Студії".

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.