Спецпроект

У Сочі санаторій закрив прохід до саду-музею "Дерево дружби"

В Сочі діє розпорядження голови курорту, за яким усі парки, музеї, сквери і т.д. повинні бути відкриті для відвідування жителів і гостей міста. Втім, керівництво санаторію "Золотий колос" закрило прохід в сад-музей "Дерево дружби".

Про це пише yugopolis.ru.

Міська влада готує з цього приводу заяву в прокуратуру.

Сад-музей "Дерево Дружби" - унікальний музей міста Сочі.

Дерево Дружби росте на території цитрусового саду Всеросійського інституту квітництва й субтропічних культур.

У 1934 учений інституту Ф. М. Зорін для отримання нових, морозостійких сортів цитрусових посадив у саду деревце дикого лимона. У його крону він послідовно прищепив японські мандарини, іспанські апельсини, китайські кінкана, італійські лимони, грейпфрути та ін - всього 45 видів і сортів цитрусових. У 1940 на цьому дереві на згадку про своє відвідування саду зробив щеплення відомий полярний дослідник О. Ю. Шмідт. У 1957 три в'єтнамських лікаря запропонували назвати це унікальне дерево-сад деревом Дружби. До теперішнього часу на ньому ростуть гілки, щеплені представниками 167 країн світу. Всього на ньому зроблено більше 630 щеплень. Вони зроблені руками глав багатьох держав, видних громадських і політичних діячів, космонавтів, вчених і представників культури. Поруч з деревом Дружби росте ще 60 молодих дерев дружби. Їх посадили своїми руками люди з різних країн і професій. У саду ростуть дерева з США, Польщі, Канади, Японії та інших країн.

У 1981 з ініціативи продовжувача справи Зоріна, Людмили Дмитрієнко, в саду відкрився музей (архітектори Є. І. Боркалов, А. І. Савельєв). Експонатами його стали подарунки дереву Дружби людей різних країн світу. Це національні сувеніри, листи, фото, реліквії, різні музичні інструменти, монети, значки, скриньки з землею з пам'ятних та історичних місць. Всього в музеї зберігається понад 20 тисяч подарунків з усіх континентів планети.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.