Спецпроект

Музей фонтанної справи відкрився в Петергофі

Урочисте відкриття музею фонтанної справи відбулось у п'ятницю, 12 липня, у східній галереї великого петергофського палацу державного музею-заповідника (ДМЗ) "Петергоф".

Про це пише ria.ru.

Для широкої публіки музей відкриє двері в суботу, 13 липня.

"До цього моменту були зібрані лише експонати для музею фонтанної справи, але не було окремого приміщення. Він був "внутрішнім" і туди водили тільки дитячі екскурсії", - сказала генеральний директор ДМЗ "Петергоф" Олена Кальницька. Вона розповіла, що експозиція нового музею знайомить відвідувачів з історією створення, розвитку та функціонування Петергофської фонтанної системи, розповідає про художній вигляд фонтанів, їх творців і подробиці спорудження.

"Тут представлені унікальні експонати - чавунні труби XVIII століття, інструменти фонтанщіков, фрагменти фонтанів "Парасолька" і "Фаворитний", - сказала Кальницька.

Поряд з класичним експонуванням музейних предметів у музеї використані інноваційні технології: інтерактивне відео та мультимедійні зони. "На екранах плазмових панелей можна побачити рідкісні креслення, архівні фотографії палаців і фонтанів Петергофа, кошториси та малюнки", - сказала вона.

Кальницька зазначила, що поєднання музейних експонатів, відео та графічного матеріалу при відповідному звуковому і світловому супроводі створить у відвідувачів повноцінну картину Петергофської фонтанної системи.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.