Спецпроект

Виставка текстильної скульптури експонується в Музеї гетьманства

З 7 по 27 липня в Музеї гетьманства у Києві експонується виставка текстильної скульптури Олександри Марей та Тетяни Ксеніної.

Про це пише prostir.museum.

Тетяна Ксеніна народилася в 1960 році в місті Донецьку. Рукоділлям цікавилася ще з дитинства. Спочатку навчилася в'язати спицями, гачком, шити, плести макраме, вишивати хрестиком, бісером, освоїла машинну вишивку. Якось, на одному з вернісажів пані Тетяна побачила незвичайних і дуже красивих ляльок Александри Марей. Вони були зроблені в техніці текстильної скульптури з капрону. Відвідала майстер-клас лялькарки і з тих пір весь свій вільний час присвячує виготовленню ляльок. Довелося стати пластичним хірургом, перукарем, стилістом, візажистом та ін.

Основні матеріали з яких зроблені ляльки це капрон, синтепон, дріт, поролон, різні тканини, декоративна тасьма, пряжа, хутро і багато інших матеріалів. Практично неможливо зробити дві однакові ляльки, кожна лялька неповторна, в кожної свій характер і настрій, вони такі ж різні, як і люди.

Текстильні скульптури

Тетяна мріє, щоб її ляльки викликали посмішку, дарували радість і любов, робили навколишніх людей щасливими, створювали в будинку атмосферу тепла, затишку і спокою.

Теми

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.