Спецпроект

На вокзалі Праги буде створено Музей депортованих євреїв

Муніципалітет столиці Чехії ухвалив рішення створити на діючій залізничній станції Прага-Бубнов "Музей депортованих євреїв".

Про це пише jn.com.ua.

Йдеться про вокзал, в будівлю якого в роки Голокосту зганялися євреї напередодні депортації до таборів смерті (насамперед, у Аушвіц-Біркенау).

Як йдеться в повідомленні радіостанції "Коль Ісраель", будівництво музею має завершитися за чотири роки, проте вже зараз на стінах вокзалу з'явилися таблиці з іменами кількох сотень євреїв, для яких "Прага-Бубнов" стала місцем відправлення "поїздів смерті".

Всього з цієї станції в табори знищення були відправлені близько 45 тисяч "​​расово неповноцінних" жителів Праги та інших міст колишньої Чехословаччини, в тому числі три сестри відомого письменника Франца-Аншель Кафки.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.