Спецпроект

У вересні московський Музей Маяковського закриється на два роки

15 вересня Музей Маяковського в Москві закриється на дворічний ремонт, протягом якого виставки та освітні програми музею проходитимуть на альтернативних майданчиках.

Про це пише infox.ru.

На час проведення ремонтних робіт фонди Музею Маяковського перевозять в інші московські музеї на тимчасове зберігання. Зокрема, фонди ІЗО, фотографії, меморіальні предмети меблів і т.п. розмістяться у виставковому комплексі "Робітник і Колгоспниця", що входить до МВО "Манеж".

Для виставок музею призначений ще один майданчик МВО "Манеж" - "Будиночок Чехова". Зараз там проходить проект "Маяковський-художник", а у вересні відкриється виставка "Маяковський від "я" до "я", яка представить рукописно-документальний фонд музею. Також заплановано проведення спільних проектів - зокрема, з Третьяковської галереєю і Літературним музеєм.

Протягом кількох останніх місяців представники музейної спільноти, в тому числі працівники самого Музею Маяковського, а також громадські діячі та активісти критично висловлювалися про плани перетворення музею. На їх думку, в ході майбутніх ремонтних робіт може бути знищена унікальна просторова інсталяція, куди "вписані" предмети постійної експозиції. У музею неодноразово проводилися акції протесту проти реконструкції. В.о. керівника департаменту культури Москви Сергій Капков пообіцяв, що все залишиться на місці, за його словами, йдеться не про реконструкцію, а про ремонт будівлі.

За півроку до закриття було оприлюднено результати перевірки фондів музею. Тоді виявилося, що пропали 52 експоната.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.