Спецпроект

Геракли з Євпаторійського музею вирушили на виставку до Києва

27 липня в Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі "Мистецький Арсенал" відкриється Всеукраїнська художня виставка "Велике і величне", приурочена 1025-річчю Хрещення Київської Русі.

Про це пише prostir.museum.

На ній будуть представлені 1000 творів мистецтва з колекції 35 провідних музеїв України. Експозиція виставки буде охоплювати історичний період тривалістю більше п'ятнадцяти тисячоліть - від епохи палеоліту, Трипілля, античних міст Північного Причорномор'я, крізь давньоруське, барокове, класицистичне мистецтво до сецесії, модернізму і постмодернізму. Вперше найцінніші артефакти із зібрань 35 музеїв України зустрінуться в одному часі і просторі. Проект такого експозиційного обсягу, масштабів співробітництва між освітніми і широти географії - безпрецедентне явище в історії Незалежної України.

Три унікальних експоната із зібрання Євпаторійського краєзнавчого музею - кам'яні рельєфи із зображенням Геракла, що відносяться до періоду IV-II ст. до н.е., будуть представлені на виставці. Це - "Апофеоз Геракла", "Відпочиваючий Геракл" і "Геракл що стоїть". Всього в Північно-Західному Криму знайдено 8 рельєфів із зображенням Геракла. Всі вони виконані з місцевого каменю черепашнику і виявлені тільки в цьому регіоні. В інших місцях, де давні греки засновували свої міста, подібних зображень Геракла в камені поки не знайдено.

Поруч з Гераклом завжди присутні його атрибути: шкура вбитого ним Немейського лева, важка сукувата палиця, канфар - посудина для пиття вина, лук і сагайдак для стріл. Цінність рельєфів із зображенням Геракла, виявлених в Північно-Західному Криму, полягає в наявності місцевого своєрідного художнього стилю, який виражається в площинності і схематизмі. Вірогідно, на роботу місцевих грецьких майстрів сильний вплив мали елементи скіфської культури.

Міф про Геракла - сина верховного бога древніх греків громовержця Зевса і смертної жінки Алкмени - народився в глибокій старовині серед дорійських племен. Спочатку Геракла обожнювали і поклонялися йому як богу сонця, а потім стали почитати як героя у всій Греції. Стародавні греки, що заснували більш ніж дві з половиною тисячі років тому свої колонії в Північно-Західному Криму, привезли сюди і свої звичаї, культуру і вірування. У Керкинитиді (нині м. Євпаторія) та її окрузі вони продовжували почитати героя Геракла. Місцеве населення Криму вірило в Геракла як у захисника і покровителя країни та її кордонів. Крім того, цьому міфічному герою греки приписували відкриття багатьох цілющих джерел і грязей і споруджували поблизу її святилища.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.