Спецпроект

Музей-садибу Олексія Толстого в Самарі відреставрують до ювілею

Музей-садибу Олексія Миколайовича Толстого в Самарі відреставрують до початку вересня - 130-річчя з дня народження письменника.

Про це пише ria.ru.

Проект благоустрою садиби передбачає відновлення альтанок і колодязя, посадку кущів на бузковій алеї, викладку бруківкою основної дороги і відновлення мережі доріжок і стежок на території музейного комплексу.

Музей-садиба Толстого в Самарі був відкритий в 1983 році в будинку вітчима письменника Олексія Бострома. У цьому будинку Толстой народився і провів дитячі роки, багато разів повертався протягом життя. У садибу входили два двоповерхових будинки однакового планування, кам'яний флігель і господарські споруди.

Міська садиба другої половини 19 століття унікальна у своєму роді, має самостійну історико-культурну цінність. Основу експозиції музею складають архіви Толстого і його матері - письменниці Олександри Бостром: листи, щоденники, фотографії, книги, особисті речі. У фондах музею знаходиться більше 10 тисяч документів і матеріалів, пов'язаних із життям і творчістю Толстого.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.