Спецпроект

З Кодацької фортеці збираються зробити музей і готель

У Дніпропетровську представили проект часткової реконструкції Кодацької фортеці, з якою багато істориків пов'язують виникнення перших поселень, які пізніше переросли в місто.

Про це пише vesti.ua.

Фортеця була побудована в липні 1625, згідно з рішенням Варшавського Сейму. Потім вона перейшла в руки до козаків і Російської імперії і активно використовувалася під час Кримських (1687-1689) і Азовських (1697-1699) воєн, поки не була зруйнована в 1711 році за умовами Прутського миру, підписаного з Туреччиною.

Згідно авторської концепції, в майбутньому тут цілком може виникнути музейно-виставковий комплекс, готель для розміщення півсотні людей, а сама територія фортеці перетвориться на популярне місце проведень різних етно-фестивалів. Цей проект обласна влада вже возила до Європи у пошуках інвесторів.

Як розповів автор проекту "Формування музейно-туристичного комплексу "Кодацька фортеця" Юрій Лозовенко, в рамках його концепції не передбачається відновлення всієї фортеці. "Йдеться про відтворення приблизно 20% кордонів, які залишилися незруйнованими кар'єром. Вони дадуть туристам розуміння того, як виглядав Кодак ", - пояснив архітектор.

А от на самому кар'єрі, прямо над водою, є можливість спорудити оригінальний будинок, в якому може бути розташований музей, виставковий центр, кінотеатр і багато іншого. Поруч з цим комплексом автор пропонує побудувати готель, будівля якого каскадом спускається по схилу пагорба. "Дуже цікавою є територія, яка знаходиться трохи вище фортеці. Це старовинне кладовище, на якому ховали католиків і православних. А неподалік розташовувалася Архангельська церква, що існувала з 1787 до 1930 року. Ми хочемо побудувати її точну копію, яка не буде пам'яткою архітектури, але стане культовим об'єктом у селищі ", - розповів архітектор.

Юрій Лозовенко акцентує на тому, що представлений проект є концепцією, а не фінальним варіантом музейно-туристичного комплексу, а тому говорити про конкретні суми, які будуть потрібні на реалізацію його задумів, говорити передчасно. До остаточного формування проекту може пройти ще пара років, протягом яких є ймовірність знайти інвесторів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.