Спецпроект

З Кодацької фортеці збираються зробити музей і готель

У Дніпропетровську представили проект часткової реконструкції Кодацької фортеці, з якою багато істориків пов'язують виникнення перших поселень, які пізніше переросли в місто.

Про це пише vesti.ua.

Фортеця була побудована в липні 1625, згідно з рішенням Варшавського Сейму. Потім вона перейшла в руки до козаків і Російської імперії і активно використовувалася під час Кримських (1687-1689) і Азовських (1697-1699) воєн, поки не була зруйнована в 1711 році за умовами Прутського миру, підписаного з Туреччиною.

Згідно авторської концепції, в майбутньому тут цілком може виникнути музейно-виставковий комплекс, готель для розміщення півсотні людей, а сама територія фортеці перетвориться на популярне місце проведень різних етно-фестивалів. Цей проект обласна влада вже возила до Європи у пошуках інвесторів.

Як розповів автор проекту "Формування музейно-туристичного комплексу "Кодацька фортеця" Юрій Лозовенко, в рамках його концепції не передбачається відновлення всієї фортеці. "Йдеться про відтворення приблизно 20% кордонів, які залишилися незруйнованими кар'єром. Вони дадуть туристам розуміння того, як виглядав Кодак ", - пояснив архітектор.

А от на самому кар'єрі, прямо над водою, є можливість спорудити оригінальний будинок, в якому може бути розташований музей, виставковий центр, кінотеатр і багато іншого. Поруч з цим комплексом автор пропонує побудувати готель, будівля якого каскадом спускається по схилу пагорба. "Дуже цікавою є територія, яка знаходиться трохи вище фортеці. Це старовинне кладовище, на якому ховали католиків і православних. А неподалік розташовувалася Архангельська церква, що існувала з 1787 до 1930 року. Ми хочемо побудувати її точну копію, яка не буде пам'яткою архітектури, але стане культовим об'єктом у селищі ", - розповів архітектор.

Юрій Лозовенко акцентує на тому, що представлений проект є концепцією, а не фінальним варіантом музейно-туристичного комплексу, а тому говорити про конкретні суми, які будуть потрібні на реалізацію його задумів, говорити передчасно. До остаточного формування проекту може пройти ще пара років, протягом яких є ймовірність знайти інвесторів.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.