Спецпроект

Криголам-музей "Ленін" закрито на реконструкцію

Перший в світі атомний криголам "Ленін", на базі якого в 2009 році було відкрито музей, відправляється на ремонт. Після закінчення робіт судно, повернувшись на місце своєї стоянки біля причалу морського вокзалу в Мурманську, стане арктичним виставковим центром.

Про це пише travel.ru.

Криголам "Ленін" був закладений 25 серпня 1956 на суднобудівному заводі імені Андре Марті в Ленінграді і зданий в експлуатацію 3 грудня 1959. За час експлуатації він пройшов 654000 миль, з них в льодах - більше 560 тисяч миль. Первісток криголамного атомного флоту пропрацював до 1990 року. Після того, як його було виведено з експлуатації, криголам поставили на вічну стоянку в столиці Заполяр'я - місті Мурманську. Протягом чотирьох років роботи криголама в якості музею його відвідало понад 125 тисяч туристів.

Зараз, на думку представників "Атомфлота", криголам повинен "працювати на популяризацію освоєння Арктики і Мурманської області". Тому його виставкові площі будуть збільшені за рахунок прилеглих до стоянки ділянок землі і створення єдиного комплексу арктичного виставкового центру. Дата закінчення проекту невідома; криголам вирушив на ремонт тільки 11 липня.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.