Спецпроект

У Арзамасі відкриється музей російського патріаршества

Відкриття відбудеться в рамках святкування 110-річчя прославлення преподобного Серафима Саровського. За словами авторів проекту, музей унікальний - наразі в Росії подібних музеїв, які розповідають про історію патріаршества, не існує.

Про це пише news.mail.ru.

Новий музей - філія Нижегородського державного історико-архітектурного музею-заповідника - присвячений життю та діяльності патріархів Руської православної церкви (РПЦ), у тому числі народжених на Нижегородській землі патріархів Московських і всієї Русі Нікона (1605-1681 роки) і Сергія Страгородського (1867 - 1944 роки).

Кожна експозиція присвячена одному з патріархів, зібрані їхні особисті речі і предмети побуту. Зокрема, в музеї представлена ​​друкарська машинка Сергія Страгородського та одяг Алексія II. У музеї також створений "блок пам'яті", присвячений історії репресій і реформ, які переживала РПЦ.

Формування музею російського патріаршества почалося 5 років тому. У рамках угоди про спільну діяльність, укладеного між міністерством культури Нижегородської області і Нижегородської єпархією, на посаду директора музею російського патріаршества в Арзамасі призначений намісник Вознесенського Печерського монастиря архімандрит Тихон (Затекін).

Музей розміщений у пам'ятнику архітектури - будівлі городового магістрату другої половини XVIII століття в історичному центрі Арзамаса на Соборній площі.

Теми

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.