В Туркменістані припинили викладати у школах президентську "Рухнаму"

У новій навчальній програмі, розробленій міністерством освіти Туркменістану для середніх шкіл, відсутній предмет "Рухнама" ("Трактат про духовність").

Досі на вивчення "Рухнами" відводилася одна година на тиждень, нагадує агенція "Фергана".

"Рухнама" була написана колишнім президентом Туркменістану Сапармуратом (Туркменбаші) Ніязовим у 2001 році. Ніязов презентував книгу як духовний кодекс туркменської нації. Трактат став обов'язковим для читання у школах, вузах і всіх організаціях країни.

Книга складається з моральних настанов і філософських роздумів, перемежаних легендами та історичними екскурсами про величне минуле туркменського народу.

За життя Ніязова знання "Рухнами" перевірялося при при прийомі на будь-яку роботу і навіть при отриманні водійських прав.

Місяць вересень був перейменований в "Рухнаму", а всі іноземні фірми в обов'язковому порядку перекладали "Рухнаму" на мову своєї країни. Так, "Рухнама" була перекладена німецькою (за рахунок компанії DaimlerChrysler), на татарський (за рахунок КамАЗа) і ще 40 мов світу.

Українською видання "Трактату про духовність" у 2003 році спонсорувало НВО ім. Фрунзе (Суми) - виробник газотранспортного обладнання, чий ринок збуту значною мірою був зосереджений у Туркменістані.

Після смерті Ніязова книга почала втрачати свою популярність, а навесні 2009 року владою Туркменії була ініційована акція з вилучення примірників цієї книги у всіх установах і підприємствах країни. Але влітку того ж року абітурієнти знову виявили в переліку вступних іспитів до вузів предмет "Священна Рухнама".

У 2011 році в туркменських школах було скасовано випускний іспит з цього предмета, однак абітурієнтам 2013 все ж доведеться здавати його при вступі до вузів.

Тим часом у програму навчання в старших класах шкіл включені нові предмети, такі як "Основи економіки", "Основи екології", "Культурна спадщина Туркменістану", "Світова культура".

Дивіться також інші матеріали за темою "Освіта"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.