Спецпроект

На місці "Черкізона" відкриють музей

Т.в.о. мера Москви Сергій Собянін запропонував організувати на майданчику колишнього Черкізівського ринку музейні сховища з виставковим залом, а також великий хокейний центр ЦСКА.

Про це пише dni.ru.

При цьому Собянін пояснив, що земля, на якій розташовувався ринок, належить федеральному центру, і попросив главу держави дати відповідне доручення, щоб розв'язати це питання з профільними відомствами.

"Це хороша пропозиція, це дійсно самий центр міста, для москвичів буде дуже зручно цим користуватися: і спортивними спорудами, і сховищами, які можна зробити і виставковими майданчиками. Давайте опрацюємо, таке доручення я обов'язково сформулюю уряду", - сказав Путін у відповідь.

Черкізівський ринок - найбільша "барахолка" Москви. Вона існувала в столиці з 1990-х років. На ринку працювали більше 100 тисяч людей, більше 60 тисяч з яких - нелегальні мігранти з КНР. 

"Черкізон" закрили у червні 2009 року через порушення санітарних та пожежних норм. На його території виявили небезпечну для здоров'я контрабандну продукцію, в тому числі дитячі товари, а також численні порушення санітарних та пожежних норм. Небезпечний контрафакт було вирішено знищити, а сам ринок - знести. Після цього багато торговців переїхали на інші московські ринки.

Земельна ділянка площею 66,5 гектара, на яких розташовувався ринок, була надана держуніверситету фізкультури, спорту і туризму на праві безстрокового користування. Передбачається, що на цьому місці буде побудовано до одного мільйона квадратних метрів житла та інших значущих соціальних об'єктів.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.