Спецпроект

Дарвінівський музей розповість про місце пуделя у світовій культурі

Виставка "Кумедний пудель. І при тому - вогонь ...", яка розповідає про місце цих собак у світовій культурі, пройде в московському Дарвінівському музеї з 31 серпня до 20 жовтня.

Про це пише ria.ru.

Організатори виставки впевнені, що пуделі помітно "наслідили" у світовій історії. Недарма назвою виставки стала цитата з першої частини "Фауста" Гете у перекладі Бориса Пастернака.

На виставці зібрана повна інформація про предків і родичів сучасного пуделя. Втім, досконально з'ясувати походження цієї породистої особи так і не вдалося. "Пуделем" собаку прозвали в Німеччині: назва походить від німецького слова pudel або pudelin ("стрибати у воду"). У Франції його іменують "Каніш" (від caniche - chien canard - "качина собака"), у іспанців ж пудель - "водяний собака". Це дозволяє дослідникам цієї породи робити висновок про те, що в минулому пуделів залучали до полювання на водоплавну птицю.

Ці собаки відігравали не останню роль в житті багатьох видатних людей - від римського імператора Тіта Флавія Веспасіана до російського імператора Миколи I і видатного англійського політика Уїнстона Черчілля. Пуделям присвячені рядки великих німецьких поетів Гейне і Гете. Людвіг ван Бетховен написав в пам'ять про свого померлого улюбленця "Елегію", а філософ Артур Шопенгауер тримав пуделів зі студентських років, назвавши одного з них "Атман" (світова душа).

Серед експонатів виставки - художні твори, що відобразили цих рухливих, веселих і чарівних собак - порцелянові фігурки, скульптура, графіка, живопис, а також книги із зібрання дарвінівського музею та приватних колекцій.

Крім документальних і художніх відео-та фотоматеріалів на експозиції можна буде побачити і живих собак - 12 вересня на вечорі "Для всіх, хто любить собак" будуть представлені вихованці пудель-клубів всіх мастей.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.