Спецпроект

Ідею Хранителя львівських скарбів втілять у новому музеї

У Львові у приміщенні Музею Пінзеля, що на площі Митній, 1, відкриють музей світла. Його розмістять у підвальному приміщенні наявного музею -- таку ідею мав ще Борис Возницький, покійний директор Львівської національної галереї мистецтв.

Про це пише prostir.museum.

Нині справу батька продовжує його донька Лариса Разінкова, діючий директор галереї мистецтв.

Пані Разінкова повідомила, що для створення музею потрібно відремонтувати дах, фасад, а також відновити фрески у приміщенні, де колись був костел кларисок.

Лише після цього галерея візьметься за облаштування приміщення майбутнього музею.

"У нас достатня кількість експонатів, а якщо буде потреба -- позичимо їх", -- повідомила Лариса Разінкова.

Також директор Львівської галереї мистецтв поділилася інформацією, що витвори мистецтва, які будуть у музеї, є абсолютними новинками, яких до цього ніколи не бачили львів'яни.

Експонати для львівського музею світла напередодні були придбані й привезені з експедицій.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.