Спецпроект

Ідею Хранителя львівських скарбів втілять у новому музеї

У Львові у приміщенні Музею Пінзеля, що на площі Митній, 1, відкриють музей світла. Його розмістять у підвальному приміщенні наявного музею -- таку ідею мав ще Борис Возницький, покійний директор Львівської національної галереї мистецтв.

Про це пише prostir.museum.

Нині справу батька продовжує його донька Лариса Разінкова, діючий директор галереї мистецтв.

Пані Разінкова повідомила, що для створення музею потрібно відремонтувати дах, фасад, а також відновити фрески у приміщенні, де колись був костел кларисок.

Лише після цього галерея візьметься за облаштування приміщення майбутнього музею.

"У нас достатня кількість експонатів, а якщо буде потреба -- позичимо їх", -- повідомила Лариса Разінкова.

Також директор Львівської галереї мистецтв поділилася інформацією, що витвори мистецтва, які будуть у музеї, є абсолютними новинками, яких до цього ніколи не бачили львів'яни.

Експонати для львівського музею світла напередодні були придбані й привезені з експедицій.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.