Спецпроект

Скарби Тутанхамона перевозять в інший музей

Влада Єгипту почала перевозити скарби гробниці Тутанхамона з Каїрського музею на площі Тахрір в споруджуваний Великий єгипетський музей, який розташовується біля підніжжя пірамід Гізи.

Про це пише podrobnosti.ua.

Зокрема, вже перевезені інкрустовані золотом тростини і палиця Тутанхамона, яку фараон використовував у повсякденному житті, під час релігійних урочистостей і різних церемоній.

Як пояснив міністр у справах старожитностей Мухаммед Ібрагім, зараз до перевезення в новий музейний комплекс готується вся колекція предметів, виявлених в гробниці Тутанхамона. "У новому музеї відвідувачі отримають можливість побачити всю колекцію відразу", - сказав міністр.

За словами співробітників Великого єгипетського музею, туди перевезуть всі скарби з гробниці Тутанхамона - близько 5 тис. предметів. При цьому зал, де виставлять скарби, буде в сім разів більше за площею, ніж нинішній зал у старому музеї в центрі Каїра.

Відкриття Великого єгипетського музею біля підніжжя пірамід Гізи для відвідувачів заплановано на серпень 2015 року. Вже готові запасники і центр реставрації музею, йдуть роботи по третьому завершального етапу проекту, який передбачає зведення основної будівлі музею.

За даними авторів проекту, загальна площа музейного комплексу складе 480 тисяч квадратних метрів.

У Великому єгипетському музеї будуть представлені експонати з найдавніших часів і до греко-римської епохи в історії країни.

У старому Каїрському музеї не вистачає виставкових площ. Крім того, 28 січня 2011 року під час народних хвилювань музей на площі Тахрір зазнав нападу злочинців, які викрали кілька експонатів.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.