ГЕНШТАБ РОЗСЕКРЕЧУЄ КАРТИ ВЕЛИКОГО МАСШТАБУ

Генштаб Збройних сил України вирішив зняти грифи "Для службового користування" з усіх великомасштабних карт, крім військових.

Таке рішення ухвалила експертна комісія при державному експерті з питань таємниць Генштабу на підставі висновків науково-дослідної роботи, проведеної Національним університетом оборони України, повідомляє Сityplan.in.ua.

В обмеженому доступі тепер перебуватимуть лише карти, де позначено місцезнаходження ракетних військ та артилерії, ракетно-технічних та ракетно-зенітних військ, спеціальні карти ділянок річок, гірських проходів і перевалів, джерел водопостачання.

Фрагмент карти Генерального штабу СРСР 1990 року масштабу 1:100 000 (1 км в 1 см). Квадрат М-36-076 - з Дніпром, греблею Канівської ГЕС, могилою Шевченка і стратегічним газопроводом з Сибіру до ЄС "Уренгой-Ужгород". Хоча карти-кілометровки вважаються засекреченими, вже багато років їх можна знайти на сайті, скажімо, Університету Берклі

Також інформацією з обмеженим доступом вважатимуться карти геодезичних даних, створені для військових цілей та карти умов спостереження та маскування.

Очікується, що зміни, ухвалені військовими, призведуть до скасування грифів обмеженого доступу також і на генеральних планах міст.

Дивіться також інші матеріали за темою "Карти"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.