Спецпроект

Авіаційний музей в Чехії запрошує на новосілля

Час, який пасажирам доводиться коротати в Пардубицькому аеропорту в Чехії, вони зможуть незабаром використовувати і для відвідування Авіаційного музею.

Про це повідомляє radio.cz.

Авіаційний музей ім. Яна Кашпаров, який нині розташовується біля підніжжя Кунетицької гори приблизно в десяти кілометрах від Пардубіц, переселиться в аеропорт. У музейні експозиції входять і унікальні копії аеропланів з часів зародження авіатики.

Найбільші експонати - Blériot і літак, сконструйований американськими братами Райт, і апарати періоду життя піонера чеської авіації і уродженця Пардубіц Яна Кашпаров.

Через те, що область по сусідству з Кунетицькою горою використовується переважно для активного відпочинку, для занять спортом у вільний час, керівники музею вирішили, що доцільніше було б перенести колекції музею на територію Пардубицького аеропорту, який має статус громадського міжнародного, де великий пасажиропотік. 

Відкриття музею в старому ангарі неподалік від Пардубицького аеропорту планується на початку вересня після проведення різних авіазаходів, які ще проходять в серпні в Авіаційному музеї за старою адресою.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.