Спецпроект

СБУ передала до музею картину XVI століття

Напередодні святкування Дня Незалежності, Служба безпеки України передала до фондів Волинського обласного краєзнавчого музею унікальну картину XVI століття.

Про це пише УНІАН.

Згідно з висновком експертів Волинського краєзнавчого музею та Національного науково-дослідного реставраційного центру України, вилучена картина невідомого автора з зображенням Йоганна Ангальта-Цербста датується XVI століттям, є оригіналом і являє культурну цінність для України. Також робота рекомендована до включення до Державного реєстру національної культурної спадщини.

"Хоча твір і не підписаний автором, однак зараз ми беремося стверджувати, що картина написана Лукасом Кранахом Старшим. Її ринкову вартість ми сьогодні оцінюємо в більш ніж 2,5 млн. євро" - зазначила експерт і головний хранитель музею Наталія Пушкар.

Картина була речовим доказом у кримінальному провадженні, яке розслідували слідчі УСБУ у Волинській області стосовно громадянина України, який намагався незаконно перевезти через держкордон культурні цінності. У листопаді 2012 року в пункті пропуску "Ягодин" правоохоронці затримали жителя Луцька, який на автомобілі слідував з України до Польщі. Чоловік намагався незаконно вивезти картину невідомого німецького художника.



Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.