Спецпроект

Музей Ван Гога буде продавати 3D-репродукції

Амстердамський музей Ван Гога буде продавати репродукції найвідоміших полотен художника в 3D. Копії, випущені у співпраці з компанією Fujifilm, отримали назву Relievos (рельєфи).

Про це пише The Guardian.

Кожен екземпляр обійдеться покупцям в 22 тис. фунтів.

У число полотен, які продаватимуться в 3D, увійшли такі картини Ван Гога, як "Квітучі гілки мигдалю" (1890), "Соняшники" (1889), "Урожай" (1888), "Пшеничне поле під грозовими хмарами" (1890) і "Бульвар Кліші" (1887).

Технологію, за якою здійснюються 3D-репродукції, розробляли в компанії Fujifilm понад 7 років. Репліки робляться за допомогою 3D-сканування оригінального полотна і друкуються у високій розподільній здатності. Копія робиться так докладно, що репродукція повторює навіть зворотний бік оригіналу. Крім того, кожна картина вставлена ​​в таку ж раму, як в оригіналу. За даною технологією можна провести в день не більше трьох реплік, тому кожна картина була повторена всього в 260 примірниках під керівництвом експертів і кураторів музею.

"Це дійсно репродукції нового покоління, тому що вони виходять у третій вимір. Для любителя різниця між копією та оригіналом зовсім неочевидна. Звичайно, якщо ви знавець і придивіться ближче, ви помітите відмінності", - заявив директор музею Ван Гога Аксель Рюгер.

Презентація 3D-репродукцій відбулася в липні в торговому центрі в Гонконзі. Кілька копій були продані на місці. Всі доходи від продажу реплік підуть на ремонт музею, а також на збереження колекції з 200 картин, малюнків та листів художника.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.