Спецпроект

Російський музей представляє невідомі шедеври Брюллова

Десять невідомих робіт Карла Брюллова представили широкій публіці. Полотна з приватних зібрань, серед картин є і два автопортрети. Тож, такого Брюллова в буквальному сенсі практично ніхто ще не бачив.

Про це повідомляє ntv.ru.

Частина представлених полотен на західних аукціонах купували приватні колекціонери, в тому числі і за порадою фахівців Російського музею. І вже потім підтверджували їх справжню цінність. Портрет Олени Павлівни в траурній сукні спочатку значився як робота невідомого художника. Авторство встановили пізніше.

Брюллов взагалі рідко підписував свої полотна. Зображення Стефанії Вітгенштейн - виняток, з підписом майстра. Але й воно довго значилося як картина невідомого художника.

Навіть автопортрет Брюллова на Заході визнали копією з роботи, яка знаходиться в Російському музеї. Хоча, насправді, це пізній авторський варіант.

Григорій Голдовський, завідувач відділом живопису XVIII - початку XIX століть каже: "Такий автопортрет є в Третьяковці, є у нас. Але у нас це копія Лукашевича, що пройшла самого Брюллова. А це власноручне, авторське повторення на полотні, що відрізняється від оригіналу, виконане в 1849 році перед від'їздом ".

Спеціально для залу № 13 зробили так звані фальш-стіни. Панелі, обтягнуті ліловим оксамитом, створили інтер'єр, близький за стилем до залів старовинних петербурзьких особняків, для власників яких Карл Брюллов і створював свої шедеври.

На виставці є картини, які ніколи не покидали Росію. Наприклад, портрет Гагаріної з синами. Полотно після революції продала дружина онука зображеної княгині, щоб виручити необхідні гроші для еміграції. Кілька робіт для експозиції представив бізнесмен, далекий родич Брюллова - нащадок по жіночій лінії його брата, відомого архітектора.

Серед портретів цікавими виявилися і два ескізи з багатофігурними композиціями. Один був зроблений для Ісаакіївського собору. А другий - "Меса в соборі Санта-Марія Маджоре". Якби художник встиг здійснити свій задум, міг би скласти творчу конкуренцію найзнаменитішій історичній картині Брюллова "Останній день Помпеї".

Теми

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.