Спецпроект

Археологи почали досліджувати територію довкола Софії Київської

На території Національного заповідника "Софія Київська" розпочалися розвідкові археологічні дослідження з метою визначити напрямки та масштаби розкопок на цій садибі на наступні роки.

Планується чітко визначити локалізацію решток храму ХІ ст., стратиграфію ділянок, потужність культурних шарів, повідомляє офіційний сайт заповідника.

"Для досліджень закладено три шурфи, - повідомив завідувач сектором археологічних досліджень заповідника Тимур Бобровський.

За словами службовця, в одному шурфі на ділянці колишнього митрополичого саду вже відкрито залишки храму XI століття (деякі з дослідників вважають, що це той самий згадуваний у літописах святої Ірини), але більш глибокі дослідження будуть наступного року.  

Другий та третій шурфи закладено для дослідження стратиграфії та особливостей культурного шару самої садиби Софійського собору, – зазначив Бобровський.

Вчений також розповів, що такі розкопки, що мають на меті розвідувальне вивчення цієї території, у минулі роки дали можливість знайти залишки мурованої давньоруської лазні XI століття, фрагмент стародавньої огорожі митрополичої садиби.

У попередні роки на території садиби археологи наштовхнулись на фундаменти різних споруд XVII століття, їхні повторні дослідження дозволять знайти входи до підземельних комплексів та господарських льохів садиби Софійського собору.

Археологічні пошукові дослідження проводяться спільною експедицією Національного заповідника "Софія Київська" та Інституту археології НАН України під керівництвом  член-кореспондента НАН України Гліба Івакіна.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.