Спецпроект

Археологи почали досліджувати територію довкола Софії Київської

На території Національного заповідника "Софія Київська" розпочалися розвідкові археологічні дослідження з метою визначити напрямки та масштаби розкопок на цій садибі на наступні роки.

Планується чітко визначити локалізацію решток храму ХІ ст., стратиграфію ділянок, потужність культурних шарів, повідомляє офіційний сайт заповідника.

"Для досліджень закладено три шурфи, - повідомив завідувач сектором археологічних досліджень заповідника Тимур Бобровський.

За словами службовця, в одному шурфі на ділянці колишнього митрополичого саду вже відкрито залишки храму XI століття (деякі з дослідників вважають, що це той самий згадуваний у літописах святої Ірини), але більш глибокі дослідження будуть наступного року.  

Другий та третій шурфи закладено для дослідження стратиграфії та особливостей культурного шару самої садиби Софійського собору, – зазначив Бобровський.

Вчений також розповів, що такі розкопки, що мають на меті розвідувальне вивчення цієї території, у минулі роки дали можливість знайти залишки мурованої давньоруської лазні XI століття, фрагмент стародавньої огорожі митрополичої садиби.

У попередні роки на території садиби археологи наштовхнулись на фундаменти різних споруд XVII століття, їхні повторні дослідження дозволять знайти входи до підземельних комплексів та господарських льохів садиби Софійського собору.

Археологічні пошукові дослідження проводяться спільною експедицією Національного заповідника "Софія Київська" та Інституту археології НАН України під керівництвом  член-кореспондента НАН України Гліба Івакіна.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.