У Києві знесли будинок, де жив Грушевський. ФОТО

У центрі Києва на вулиці Саксаганського, 111, у четвер знесли старовинний маєток, у якому жив Михайло Грушевський.

Про це пише УП.Київ із посиланням на "Сегодня".

"Екскаватор почав трощити будівлю, від неї залишилися лише дві стіни з боків...", - поскаржилися мешканці сусідніх будинків.

Будівля з гарною цегельною кладкою була побудована у другій половині ХІХ сторіччя, у 1888 році добудований другий поверх. Останні 7 років вона пустувала.

 Фото Анастасії Іскрицької, "Сегодня"

Мешканець сусіднього будинку Геннадій розповів, що колись у будівлі на Саксаганського, 111, був ЖЕК, а потім він перейшов у приватні руки.

"Забудовник планував звести тут будівлю аж у 9 поверхів, але йому нібито це не дозволила міська влада. Тепер на місці маєтку хочуть побудувати торгово-офісний центр у три поверхи з надбудовою. Ми сподівалися, що будинок просто зміцнять і надбудують поверх із мансардою...", - сказав він.

"Ми проти будівництва, оскільки наш будинок уже покрився тріщинами! Якщо почнуть забивати палі, він може розвалитися!", - додав Геннадій, який проживає по Саксаганського, 109/20.

Робітники підтвердили, що тут будують торгово-офісний центр, хоча на табличці поруч із будинком зазначено, що це реконструкція. "Хазяїн планує закінчити все за півроку", - сказав будівельник. Телефони забудовників у четвер не відповідали.

 

За даними газети, рішення про передачу ділянки ТОВ "Аркор" (0,04 га) було ухвалене Киїрадою у 2006 році. У тексті рішення земля передається в оренду на 1 рік, причому під будівництво офісно-житлового будинку. У грудні 2007 року Київрада продала цю ділянку тій же компанії за 1,17 млн грн.

Начальник управління охорони культурної спадщини КМДА Яків Діхтяр стверджує, що маєток не має охоронного статусу:

"Будинок не є об'єктом культурної спадщини й не значиться у списку охоронюваних пам'яток. У Києві близько 20 тисяч будівель, які були побудовані наприкінці XIX або на початку XX століть. Але тільки 3,5 тисячі з них – у списку охоронюваних".

А києвознавець Михайло Кальницький заявляє, що особняк на Саксаганського, 111, мав історичну цінність:

"У цьому будинку жив Михайло Грушевський (голова Центральної Ради Української народної республіки 1917-1918 років – ред.) зі своєю мамою й сестрою. Тут жив, будучи учнем київського художнього училища, відомий художник-пейзажист Іван Хворостецький. Ці дані містяться у списку пам'яток історії й культури".

Заступник голови КМДА з питань архітектури й будівництва Михайло Кучук сказав, що про знесення старовинного будинку не знає, але спробує розібратися.

У цьому кварталі декілька років тому знесли будівлю, у якій жила поетеса Леся Українка (Саксаганського, 115-а). Тепер на тому місці красується сучасна будівля.

Дивіться також інші матеріали за темою "Забудова"

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.