Спецпроект

У київському музеї природи з'являться 3d-камені і звуки водоспаду

За рік Національний природознавчий музей, який постраждав від пожежі 25 липня, стане одним з найбільш просунутих в Києві. Тут з'являться 3D-моделі каменів, бивень мамонта в натуральну величину, інтерактивні експозиції та аудіогіди чотирьма мовами.

Про це пише vesti.ua.

Наразі крило, де сталася пожежа, закрито - там йде прибирання. Пожежа виникла через коротке замикання в залі корисних копалин. Тут саме проходила виставка тварин "Нічний світ". Загинули тварини і птахи виставки, а деякі змії втекли. У музеї заспокоюють: втікачі давно знайшлися.

А от як виглядатиме виставковий зал музею після ремонту, вже практично придумали. За словами заступника директора музею Оксани Червоненко, зал розділять на дві частини - в одній розмістяться корисні копалини, в іншій будуть проходити тимчасові виставки. "Для зручності відвідувачів передбачені інтерактивні технології: наприклад, крім зразків корисних копалин, з'являться і 3D - моделі каменів, екрани для демонстрації фільмів, сенсорні панелі. Будуть закуплені сучасні вітрини і побудовано кілька міні-діорам. Для слабозорих людей створять спеціальну тактильну експозицію: шматочки хутра, луски, тканини, раковини, моделі комах, люди зможуть їх помацати" , - каже Червоненко.

Посеред залу встановлять великий бивень мамонта в натуральну величину. А щоб відвідувачам було зручніше, в музеї з'являться мобільні аудіогіди чотирьма мовами. Можливо, в залі включать звуки природи - спів птахів, шум водоспаду, звуки падаючих каменів. Також можна буде помацати деякі корисні копалини. Вони будуть розташовані на спеціальній підставці, і , якщо до неї доторкнутися, з'явиться повна розповідь про експонат. Зараз у Національній академії наук, до якої відноситься цей музей, шукають резервні кошти. У скільки обійдеться така ненудна експозиція, поки не говорять, але кожна вітрина коштує близько 15 тис. євро.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.