Спецпроект

У київському музеї природи з'являться 3d-камені і звуки водоспаду

За рік Національний природознавчий музей, який постраждав від пожежі 25 липня, стане одним з найбільш просунутих в Києві. Тут з'являться 3D-моделі каменів, бивень мамонта в натуральну величину, інтерактивні експозиції та аудіогіди чотирьма мовами.

Про це пише vesti.ua.

Наразі крило, де сталася пожежа, закрито - там йде прибирання. Пожежа виникла через коротке замикання в залі корисних копалин. Тут саме проходила виставка тварин "Нічний світ". Загинули тварини і птахи виставки, а деякі змії втекли. У музеї заспокоюють: втікачі давно знайшлися.

А от як виглядатиме виставковий зал музею після ремонту, вже практично придумали. За словами заступника директора музею Оксани Червоненко, зал розділять на дві частини - в одній розмістяться корисні копалини, в іншій будуть проходити тимчасові виставки. "Для зручності відвідувачів передбачені інтерактивні технології: наприклад, крім зразків корисних копалин, з'являться і 3D - моделі каменів, екрани для демонстрації фільмів, сенсорні панелі. Будуть закуплені сучасні вітрини і побудовано кілька міні-діорам. Для слабозорих людей створять спеціальну тактильну експозицію: шматочки хутра, луски, тканини, раковини, моделі комах, люди зможуть їх помацати" , - каже Червоненко.

Посеред залу встановлять великий бивень мамонта в натуральну величину. А щоб відвідувачам було зручніше, в музеї з'являться мобільні аудіогіди чотирьма мовами. Можливо, в залі включать звуки природи - спів птахів, шум водоспаду, звуки падаючих каменів. Також можна буде помацати деякі корисні копалини. Вони будуть розташовані на спеціальній підставці, і , якщо до неї доторкнутися, з'явиться повна розповідь про експонат. Зараз у Національній академії наук, до якої відноситься цей музей, шукають резервні кошти. У скільки обійдеться така ненудна експозиція, поки не говорять, але кожна вітрина коштує близько 15 тис. євро.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.