Спецпроект

Зураб Церетелі відкриє "Музей жінок" у Москві

"Музей жінок" і "Музей мистецтва і релігії" увійдуть в оновлений музейно-виставковий комплекс оновленого Державного музею сучасного мистецтва Російської академії мистецтв на Гоголівському бульварі.

Про це пише ria.ru.

Церемонія відкриття оновленого Державного музею сучасного мистецтва Російської академії мистецтв на Гоголівському бульварі в Москві відбудеться в суботу ввечері.

У складі оновленого музейно-виставкового комплексу увазі глядачів будуть представлені творчі проекти "Музей жінок" і " Музей мистецтва та релігії ", що включають унікальну архітектурну споруду з оптичного скла "Кришталева каплиця" святого Олександра Невського, що є прикладом сучасного культового зодчества, об'ємно-просторова монументальна композиція "Сім'я" та інші.

"Музей жінок" - це скульптурна група роботи Зураба Церетелі, що представляє собою гігантський металевий "букет" з вітражними стеклами в унікальній техніці об'ємної перегородчастої емалі, над удосконаленням якої Церетелі працює вже протягом багатьох років. Навколо " букета", куди можна увійти, як і в зал " Яблуко" Церетелі, встановлені статуї жінок роботи скульптора .

Також у програму заходу входять вернісажі виставок творів членів президії Російської академії мистецтв і підсумкових творчих робіт випускників Московського академічного художнього ліцею 2012/13 навчального року, золотих медалістів РАХ .

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.