Спецпроект

Музей танків під Прохорівкою може обійтися в 3 мільярди

Білгородська влада пропонує побудувати музей бронетанкової техніки в Прохорівці на площі 3 гектари приблизно за 3 мільярди рублів.

Про це пише ria.ru.

Попередній проект музею розробили фахівці управління архітектури області. Як повідомив заступник головного архітектора регіону В'ячеслав Турченко, новий музей розташується поруч з музеєм "Третє ратне поле Росії". Площа будівлі складе близько 10 тисяч квадратних метрів, а сам музейний комплекс займе не менше 3 гектарів. Будівлю пропонують зробити двоповерховою з ангарами, де буде виставлена ​​важка техніка: танки, літаки, артилерія. Опис техніки , що брала участь у Великій Вітчизняній війні, і дані про її розроблювачів помістять на стелах перед входом до музею .

"За оцінкою фахівців уряду Росії, на техніку доведеться витратити 250 мільйонів рублів. На заповнення цих площ експонатами знадобиться ще не менше 800 мільйонів рублів та інші витрати. Разом без урахування вартості будівлі знадобиться не менше 2 мільярдів рублів", - зазначив член Ради Федерації Микола Рижков, який очолює опікунську раду "Прохорівського поля".

Будівництво будівлі обійдеться в мільярд рублів, а загальний кошторис становитиме близько 3 мільярдів рублів.

Губернатор Євген Савченко доручив погодити будівництво цього музею з проектом зведення об'їзної дороги навколо Прохорівки, яку планується побудувати в найближчі роки. Крім того, запропоновано зробити музей інтерактивним: організувати там своєрідний "танкодром" для дітей або зробити спеціальні відкриті для відвідувачів моделі техніки.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.