Спецпроект

Лувр рятує свої запасники від повені

Лувр планує перенести свої запасники з основної будівлі музею, щоб уникнути збитків від можливої ​​повені.

Про це пише comments.ua.

Музейні сховища було вирішено перенести у філію Лувру на півночі Франції в місті Ланс, яке знаходиться на висоті 90 метрів над рівнем моря. Кількість робіт, які будуть перевезені в нове сховище, не уточнюється. Також невідомо, коли саме це станеться.

Поруч з існуючою філією музею в Лансі буде побудовано нову будівлю спеціально для запасників Лувра. Її будівництво буде фінансувати сам музей і округ Нор-Па-де-Кале, до якого входить місто Ланс. На створення фондосховища площею 23,5 тисячі квадратних метрів піде близько 60 мільйонів євро.

Музей Лувр-Ланс, також відомий як Лувр II, був відкритий в грудні 2012 року. Будівля була зведена за замовленням Регіональної ради округу Нор-Па-де-Кале. Експонати музею взяті з базових колекцій Лувра .

Велика частина колекції Лувра знаходиться в сховищах, розташованих в підвалі будівлі. У залах музею виставлено 35 тисяч робі , в той час як в запасниках зберігається понад 400 тисяч творів мистецтва. 8600 квадратних метрів території підземного сховища, за словами співробітників музею, знаходиться в зоні ризику затоплення.

Керівництво Лувру вирішило перенести запасники в більш безпечне місце у зв'язку із загрозою повені, яка досі траплялася в Парижі раз на сто років. Музейне керівництво побоюється, що лихо може повторитися в XXI столітті. В-останнє французьку столицю затопило в 1910 році. Причиною стали паводки на Марні, притоці Сени. Максимальний рівень води тоді досяг 8,6 метрів.

Теми

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.