В Україні видали американський бестселер про історію раку

В Україні презентували український переклад книги Сіддгартхи Мукерджі "Імператор усіх хвороб: Біографія раку".

На XX-му книжковому форумі у Львові "Імператор усіх хвороб" увійшла до Топ-20 найкращих книжок форуму.

Книга Мукереджі ( в оригіналі "The Emperor of All Maladies: A Biography of Cancer") - нотатки американця, стажера-онколога, що переросли у велику історію страшної хвороби.

Книга написана з наукової точки зору, однак цілком доступною мовою. У 2011 році за цю роботу автор отримав Пулітцерівську премію – одну з найпрестижніших нагород у галузі літератури, журналістики, музики та театру в США.

За словами журналіста Ольги Герасим’юк, "переклад книги Пулітцерівського лауреата Сіддгартхи Мукерджі дає людині опертя й тверду віру - і життя тоді обнімає її, допомагає піднятися й іти".

Сіддгартха Мукерджі – онколог і дослідник у галузі онкологічних хвороб, професор медицини Колумбійського університету, колишній стипендіат Оксфордського університету. Живе у Нью-Йорку.

У Сполучених Штатах одна з трьох жінок і один із двох чоловіків занедужують на цю хворобу упродовж життя. З раком пов’язано близько 15 відсотків загального числа смертельних випадків у всьому світі. В деяких країнах рак перевершив хвороби серця й став найчастішою причиною смерті.

В Україні щороку у 169 тис. чол. вперше діагностують рак і близько 90 тис. людей помирає щороку від цієї хвороби. Понад 1 млн. людей знаходиться на обліку в онкологічних установах України. Разом із серцево-судинними хворобами та травмами онкозахворювання становлять трійку найнебезпечніших для життя українців хвороб.

Книга Сіддгартхи Мукерджі "Імператор усіх хвороб: Біографія раку" перекладена 33 мовами й удостоєна:

- Пулітцерівської премії (2011);

- премії Пен-клубу як кращий науково-популярний твір (2011);

- звання Книги року газети "The New York Times" (2010);

- премії за дослідження в області онкології (2010);

- літературної премії "Guardian First Book Award" (2011);

- Британської літературної премії "Wellcome Trust Book Prize" (2011);

- звання Бестселер № 1 газети "The New York Times".

Твір номіновано на:

- Книжкову премію "The Los Angeles Times" (2010);
- Національну премію літературних критиків США (2010).
 
У 2013 році за ініціативи та підтримки фонду Ріната Ахметова "Розвиток України" книга була перекладена українською мовою та надрукована "Видавництвом Жупанського".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.