Спецпроект

"Софія Київська" заманюватиме школярів квестами

У Міносвіти відбувся круглий стіл: чиновники, співробітники Національного заповідника "Софія Київська", педагоги і краєзнавці говорили про те, як зацікавити учнів історичною спадщиною.

Про це повідомляє прес-служба заповідника "Софія Київська".

Заходу передувала екскурсія шкільних учителів і директорів по Софійському собору. На ній їх ознайомили із новими інтерактивними формами роботи із дітьми.

Заповідник пропонує школам та батькам ігровий квест "Таємниці давніх стін", студію мозаїк та інтерактивні заняття на базі експозиційно-виставкових проектів заповідника.

Оглянувши собор та обмінявшись враженнями, педагоги та музейники у Міністерстві освіти продовжили обговорення, як зацікавити учнів всесвітньовідомими вітчизняними пам’ятками архітектури. 

За результатами дискусії планується створити нову програму "Музей іде до школи", розробити пільгові екскурсії для позашкільних навчальних закладів, проводити на території заповідника квести й театралізовані вистави.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.