Спецпроект

У дерев'яному лямусі монастиря бригіток відкриють музей

У лямусі на території бригітського монастиря в Гродно відкриється музей католицької єпархії. Як повідомляють в єпархії, рішення про створення музею прийняв гродненський єпископ Олександр Кашкевич.

Про це пише tio.by.

У лямусі повинна розміститися експозиція, присвячена історії Гродненської католицької єпархії. Очікується, що в музеї можна буде побачити старовинні книги XVII-XIX століть, вівтарні картини, документи, фотографії та багато іншого.

Про конкретні терміни відкриття експозиції говорити поки рано. Перш ніж організувати сам музей, необхідно реставрувати дерев'яний лямус. Це двоповерховий будинок з лоджією на другому поверсі і арочними галереями на головному фасаді.

Лямус можна назвати унікальною для Гродно історичною спорудою. Він зведений, за деякими джерелами, в 1630 році. Будівлю зроблено в традиціях білоруського народного зодчества - викладено з масивних брусів без використання скоб і металевих кріплень.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.