Спецпроект

Будинок-музей Адама Міцкевича у Новогрудці відзначив 75-річний ювілей

Перший у світі музей Адама Міцкевича з'явився в колишній столиці Великого князівства Литовського. Нині він відзначає 75-річчя. Під час святкування ювілею музею в його стінах відкрилася фотовиставка "Пам'ятники Міцкевича у світі".

Про це пише tio.by.

На виставці представлені фотознімки пам'яток Адаму Міцкевичу, відкритих у різних країнах світу. Всього ж у світі більше 70 пам'ятників поету. Є вони в Білорусі, Польщі, Литві, Чехії, Франції, Німеччині, Росії , Туреччині, Україні, Болгарії. Найперший пам'ятник був відкритий у Познані в 1859 -му, а оновлений в 1960 році. У Білорусі пам'ятники встановлені в Бресті, Ліді, Новогрудці, Гродно та Мінську .

Своїм поета вважають і білоруси, і поляки і литовці - народи, які входили до складу Речі Посполитої. Адам Міцкевич ще за життя здобув світову славу. І хоча сьогодні вже є садиба-музей поета на його батьківщині на хуторі Заосьє, будинки-музеї у Вільнюсі та Стамбулі, де він жив​​, в гімназії в Каунасі, де він працював, Літературний музей імені Адама Міцкевича у Варшаві, є " куточки А. Міцкевича" і при громадських організаціях у різних країнах, ніколи не заростає народна стежка до садиби родини Міцкевич у Новогрудці.

Будинок- музей Адама Міцкевича у Новогрудці - це музей під відкритим небом.

Вперше свої двері для відвідувачів музей відкрив 11 вересня 1938. Унікальні експонати до теперішнього часу майже не збереглися. Знищила їх , як і будинок, німецька бомба в червні 1941 року. Збереглася тільки модель паризького пам'ятника Адама Міцкевича, придбана довоєнним комітетом у вдови всесвітньо відомого скульптора Антуана Бурделя.

До 1955 року, сторіччя з дня смерті поета, музей був збудований заново. Сучасного вигляду він набув в 1990 році після чергової реконструкції . За зразками XIX століття було поновлено головну будівлю, на території садиби побудований флігель, який з'єднаний з головною будівлею підземним переходом, а також комору, колодязь, альтанку. На території садиби , як і за життя родини поета, ростуть яблуні і вишні, плодоносять кущі малини та смородини, хіба що городу не вистачає .

Більшість оригінальних речей , які пов'язані з Адамом Міцкевичем, знаходиться в Парижі, там він створив сім'ю і жив з невеликою перервою майже 20 років. У Парижі його син Владислав зі слів батька описав життя великого поета. Сьогодні паризький музей ділиться експонатами з колегами. Деякі копії документів є і в Новогрудці. Серед них понад сто стародруків, які частково демонструються на постійній експозиції.

Новогрудський будинок- музей пишається особистими речами поета. Серед них настільний годинник, який був в віленському будинку Адама Міцкевича, чаша з монограмою "ГА".

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.