Спецпроект

До єгипетського музею повернули награбоване після повалення Мурсі

У музей старожитностей єгипетського міста Маллаві повернули щонайменше чотириста експонатів, викрадених звідти під час заворушень серпня 2013.

Про це пише lenta.ru.

Зокрема, повернуті тринадцять експонатів, які місцевий м'ясник намагався продати на чорному ринку.

Для повернення предметів, які опинилися в розпорядженні м'ясника Ессама Аль-Сакката, правоохоронним органам довелося провести операцію під прикриттям. Співробітник поліції, який видавав себе за потенційного покупця, зустрівся з викрадачем в місті Гіза і викрив його. Зокрема, в м'ясника забрали статую давньоєгипетського бога мудрості Джехуті, набір теракотових статуй і шість світильників.

Аль-Саккат став першою особою, заарештованою у зв'язку з пограбуванням музею у Маллаві. Цей музей був у числі закладів культури, найбільш серйозно постраждалих в ході заворушень, які охопили Єгипет після повалення в липні 2013 року президента - ісламіста Мухаммеда Мурсі. У вересні Маллаві відвідала група експертів ЮНЕСКО, яка визначила, що з музею зникло шістсот артефактів.

Масові хвилювання і зіткнення між супротивниками і суперниками Мурсі стали вже не першим за останні роки моментом, коли єгипетські музеї зазнали масового розграбування. У попередній раз це відбулося під час революції січня-лютого 2011 року, яка забезпечила ісламістам прихід до влади. Зокрема , мародери розграбували Каїрський єгипетський музей - найбільше у світі сховище давньоєгипетського мистецтва. Частину викрадених в ході революції старожитностей згодом вдалося повернути.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.