Спецпроект

До єгипетського музею повернули награбоване після повалення Мурсі

У музей старожитностей єгипетського міста Маллаві повернули щонайменше чотириста експонатів, викрадених звідти під час заворушень серпня 2013.

Про це пише lenta.ru.

Зокрема, повернуті тринадцять експонатів, які місцевий м'ясник намагався продати на чорному ринку.

Для повернення предметів, які опинилися в розпорядженні м'ясника Ессама Аль-Сакката, правоохоронним органам довелося провести операцію під прикриттям. Співробітник поліції, який видавав себе за потенційного покупця, зустрівся з викрадачем в місті Гіза і викрив його. Зокрема, в м'ясника забрали статую давньоєгипетського бога мудрості Джехуті, набір теракотових статуй і шість світильників.

Аль-Саккат став першою особою, заарештованою у зв'язку з пограбуванням музею у Маллаві. Цей музей був у числі закладів культури, найбільш серйозно постраждалих в ході заворушень, які охопили Єгипет після повалення в липні 2013 року президента - ісламіста Мухаммеда Мурсі. У вересні Маллаві відвідала група експертів ЮНЕСКО, яка визначила, що з музею зникло шістсот артефактів.

Масові хвилювання і зіткнення між супротивниками і суперниками Мурсі стали вже не першим за останні роки моментом, коли єгипетські музеї зазнали масового розграбування. У попередній раз це відбулося під час революції січня-лютого 2011 року, яка забезпечила ісламістам прихід до влади. Зокрема , мародери розграбували Каїрський єгипетський музей - найбільше у світі сховище давньоєгипетського мистецтва. Частину викрадених в ході революції старожитностей згодом вдалося повернути.

Теми

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.