Спецпроект

До 80-річчя Голодомору покажуть розповіді тих, хто вижив

80 історій від українців, що пережили страшний голод 1932-33 років, зберуть до 80-х роковин Голодомору.

Спогади записали на відео та щодня на сайті проекту викладають по одному запису, так що 23 листопада — у День пам’яті жертв Голодомору — їх буде рівно 80, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Як ідеться на сайті проекту, його реалізація стала можливою завдяки пожертві у пам’ять про двох хлопчиків — Василя і Сашка, брат яких Микола вижив і ніколи не забуде, як його братики померли з голоду весною 1933 року в селі Козацьке Сумської області.

Сьогодні уже можна переглянути 23 відео із записом очевидців, які також містять текстову розшифровку розмови і переклад російською та англійською мовами.

 

"Ці історії окремих людей, які зараз живуть по всьому світі, дають змогу зрозуміти життя багатьох, хто пережив страшну політику геноциду, яку реалізували з метою знищення нації. Ми вдячні очевидцям Голодомору, що поділилися цими історіями, які їм так складно згадувати", — зазначають реалізатори проекту.

Проект здійснюється під егідою Конгресу українців Канади та Світового конгресу Українців у партнерстві з Українсько-канадським дослідно-документаційним центром.

Переглянути відео можна на сайті проекту — sharethestory.ca.

Як відомо, цього року відзначають 80-і роковини Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні. Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору, створений у 2010 році, вже розпочав підготовку до проведення пам’ятних заходів 23 листопада.

Дивіться також: "Історія Голоду. Читачі УП розповідають, як вижили їхні родини"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.