Спецпроект

До 80-річчя Голодомору покажуть розповіді тих, хто вижив

80 історій від українців, що пережили страшний голод 1932-33 років, зберуть до 80-х роковин Голодомору.

Спогади записали на відео та щодня на сайті проекту викладають по одному запису, так що 23 листопада — у День пам’яті жертв Голодомору — їх буде рівно 80, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Як ідеться на сайті проекту, його реалізація стала можливою завдяки пожертві у пам’ять про двох хлопчиків — Василя і Сашка, брат яких Микола вижив і ніколи не забуде, як його братики померли з голоду весною 1933 року в селі Козацьке Сумської області.

Сьогодні уже можна переглянути 23 відео із записом очевидців, які також містять текстову розшифровку розмови і переклад російською та англійською мовами.

 

"Ці історії окремих людей, які зараз живуть по всьому світі, дають змогу зрозуміти життя багатьох, хто пережив страшну політику геноциду, яку реалізували з метою знищення нації. Ми вдячні очевидцям Голодомору, що поділилися цими історіями, які їм так складно згадувати", — зазначають реалізатори проекту.

Проект здійснюється під егідою Конгресу українців Канади та Світового конгресу Українців у партнерстві з Українсько-канадським дослідно-документаційним центром.

Переглянути відео можна на сайті проекту — sharethestory.ca.

Як відомо, цього року відзначають 80-і роковини Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні. Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору, створений у 2010 році, вже розпочав підготовку до проведення пам’ятних заходів 23 листопада.

Дивіться також: "Історія Голоду. Читачі УП розповідають, як вижили їхні родини"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.