Українці купили "церкву Анни Ярославни" у Франції. ФОТО

Українська єпархія святого Володимира в Парижі придбала церкву XVIII сторіччя в Санлісі (45 км від Парижа) - поpуч із абатством святого Венсана, яке заснувала королева Франції, донька київського князя Ярослава Мудрого Анна у 1060 році.

Про це повідомляє прес-служба Українського католицького університету.

Купівлю здійснила єпархія святого Володимира в Парижі (Українська греко-католицька церква) на чолі з єпископом Борисом (Ґудзяком), президентом Українського католицького університету.

З листопада ця церква функціонуватиме як храм УГКЦ, при якій діятиме культурний центр Анни Ярославни, метою якого буде представляти українську культуру та розвивати українсько-європейську співпрацю.

Двері храму відкриються для усіх охочих 16 листопада. У цей день о 10:00 тут відслужать урочисту архиєрейську літургію. А 17 листопада українці зможуть взяти участь у поминальній архиєрейській літургії в соборі Паризької Богоматері, щоб спільно помолитися за жертв Голодомору.

Церква зовні...

За словами Ґудзяка, церква в Санлісі буде носити ім’я страстотерпців Бориса і Гліба", - наголосив єпарх Паризький.

За його словами, те, що підписання документів про купівлю цієї церкви відбулося тепер, є дуже символічним - адже "саме зараз вся прогресивна українська і світова громадськість сподівається на зближення України та Європейського союзу".

Церква, збудована на початку XVIII сторіччя, була придбана за 203 тисячі євро на пожертви українців з України, Франції, Англії, Сполучених Штатів та Канади.

За попередніми підрахунками, на ремонт та облаштування потрібно 1,5 мільйона доларів США, адже церква вже майже століття не діяла як храм, а була в приватній власності. Ґудзяк зазначив, що ремонт розпочнеться наступного року.

...і всередині. Фото: ugcc-cathedrale-paris.org.ua

"Церква є з тесаного каменю, в структурно дуже доброму стані. Вона має також великі підземелля, у яких є катакомби з римських часів, - зазначив єпископ. - Будівлю буде розділено на дві частини – каплицю та культурний центр, метою останнього буде представити Україну в контексті європейської історії і культури. Це символічно, адже саме Анна Ярославна стала першою з України, хто був зафіксований у європейській історії".

Проектом передбачено, що у приміщенні церкви діятимуть виставки та відбуватимуться різноманітні культурні заходи.

Анна Ярославна, Anne de Kiev - (орієнтовно 1024 - пізніше 1075) — донька київського князя Ярослава Мудрого, дружина французького короля Генріха I Капета, королева Франції, мати майбутнього короля Філіппа І.

В історії залишилася як прабабця майже 30 французьких королів.  В давньоруських джерелах Анна зовсім не згадується. Біографія реконструюється винятково на підставі звісток французьких середньовічних хронік і документів.

Пам'ятник Анні Ярославні в Санлісі

Анна славилася своєю освіченістю, культурою, мудрістю та красою.  Вона підписувала документи, відігравала важливу політичну роль, вела персональну переписку з Папою Римським, проводила активну доброчинну діяльність з церквою.

Після смерті короля, Анна Київська правила Францією до повноліття свого сина Філіппа I, після вступу на престіл сина продовжувала вести активну діяльність як королева-мати.

Фото: ugcc-cathedrale-paris.org.ua

Як шлюбний посаг Анна привезла з собою Євангеліє - ілюстрований рукопис стародавнього слов'янського походження. Згодом воно стало частиною музею Реймського Собору і отримала назву "Реймського Євангелія". Багато французьких королів,  серед яких і Людовик XIV, складали присягу на цьому Євангелії, йдеться у прес-релізі УКУ.

 Французька реклама українського видання Реймського євангелія

Анна провела більшість свого життя у Санлісі, який був столицею і резиденцією французьких королів. У 1060 році королева Анна Київська засновала абатство Святого Венсана y Cанлісi - як подяку за сина Філіппа. Абатство збереглося досьогодні і стало приватним католицьким коледжем.

Протягом тисячі років французи зберігали пам'ять про українську княжну та свою королеву: на її честь у Санлісі протягом багатьох століть влаштовували щорічний обід для вдів.

Французький образ Анни "Руської" Ярославни

Особистість Анни досліджували історики, спочатку у Франції, а згодом і в Україні. Про неї написано кілька історичних досліджень, романів і знято кінофільм.

При вході в абатство стоїть перший пам'ятник Анні Ярославні, встановлений уже після Французької революції. Новий пам'ятник Анні Київській було відкрито у 2005 році, тоді ж Санліс та Печерський район Києва розпочали співпрацю як регіони-побратими. У 2010 іменем Анни названо школу в Санлісі.

Читайте також:

Під Парижем ушанували Анну Ярославну. ВІДЕО

Середньовічне кохання - лицар Завіша і королева Кунгута Галицька

Французи видали комікс про Голодомор. ФОТО

Ірен Немировськи - французька письменниця родом з України

Монастир української енциклопедії під Парижем. ФОТО

Інші матеріали за темою "Франція"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.