На Монблані знайшли скарб у 250 тисяч євро

Французький альпініст виявив на горі Монблан скарб вартістю 246 тисяч євро, що пролежав на льодовику близько 50 років.

Про це повідомляють РІА "Новості" з посиланням на Франс Прес.

У бляшаній коробці лежали смарагди, рубіни й сапфіри. Знахідку альпініст передав поліції.

"Молодик виявився дуже чесним, швидко зрозумів, що коштовності належали комусь, хто загинув на льодовику, - зазначив  представник місцевих правоохоронних органів Сільвен Мерлі. - Альпініст міг залишити їх собі, проте вважав за краще передати їх поліції".

Визначити, як коштовності потрапили на гору, допомогли штампи "Зроблено в Індії" на пакетиках, усередині яких лежали камені.

Авіакатастрофи за участю літаків Air India відбувалися у масиві Монблану в 1950 і 1966 роках.

Згідно з французькими законами, людина, що знайшла скарб, може залишити його собі, якщо власник або спадкоємці не встановлені. Наразі влада Франції зв'язується зі своїми індійськими колегами, щоб знайти колишнього господаря дорогоцінних каменів.

Як відомо, у лютому 2012 року троє українських будівельників у Празі знайшли й передали владі скарб на 250 тисяч євро.

Дивіться також інші матеріали за темою "Скарби"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.