Спецпроект

До Музею авіації в Києві привезли нові літаки. ФОТО

Напередодні 10-річного ювілею Музей авіації отримав два подарунки: пасажирські літаки Ан-28 і Let L​​-410.

Про це пише segodnya.ua.

L-410 (пасажирський літак чеського виробництва) був презентований музею начальником Кіровоградської льотної академії Сергієм Неділько, а Ан-28 - приватною особою.

Перевезення Ан-28 викликало ажіотаж у водіїв авто на Жулянському шляхопроводі: УАЗик тягнув за собою літак без крил. ДАІ зупинило його перевезення, у водія не виявилося дозволу на перевезення великогабаритних вантажів, тому літак відбуксирували в кишеню на Окружній.

"Пізно ввечері, коли траса стала практично порожньою, ДАІ дозволило продовжити транспортування, - розповів провідний науковий співробітник музею Валерій Романенко. - А о п'ятій ранку доставили в музей. У п'ятницю вранці до столиці привезли і подарунок з Кіровограду".

Розібраний L-410 із Кіровограду привезли на трейлері. Фото: Антон Довбуш, segodnya.ua

Нові експонати будуть використовуватися і як навчальні посібники для студентів НАУ.

"L-410 доci популярні, - наголосив Романенко. - Обидві машини - свого роду літаючі маршрутки, 18-19 місць, використовувалися місцевими авіалініями для польотів на 500-1000 км".

А так цей красень виглядає у польоті. Фото: www.airplane-pictures.net

Ювілей Державний музей авіації святкуватиме з 4 по 6 жовтня. Разом з новими надходженнями його колекція складає 90 літаків, як військових, так і пасажирських, і навіть два безпілотника.

Дивіться також: "Екскурсія Київським музеєм авіації. ФОТО"

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.