Спецпроект

У Москві з'явиться музей живої історії. ФОТО

У 2014 році найстаріше торгове та дипломатичне представництво в Москві - Англійське подвір'я - чекає масштабна реконструкція, яка торкнеться не тільки будівлі і експозиції, а й концептуальної складової музею.

Про це пише izvestia.ru.

В оновленому подвір'ї, яке розташоване в Заряд'ї, з'являться мультимедійні екрани, старовинні предмети купецького побуту, а також "господарі двору" - наукові співробітники в історичних костюмах, які доповнять атмосферу будинку шекспірівських часів.

На ремонтно-реставраційні роботи місто готове витратити понад 70 млн рублів. Заміна експонатів коштуватиме близько 2 млн рублів.

"Англійське подвір'я" в Москві

Виготовлення експонатів вже почалося. Усього їх буде близько 250. Це історичні реконструкції та точні копії предметів побуту англійського купецтва XVI століття - епохи Великих географічних відкриттів, створені за зразками, що збереглися в російських і англійських музеях. Їх виготовлять як у російських, так і в британських майстернях.

Інтерактивні програми проходитимуть по кілька разів на день залежно від потоку відвідувачів. На відміну від класичної експозиції люди зможуть доторкнутися до предметів старовини та навчитися ними користуватися.

На прилеглій до музею території планується розбити невеликий англійський садок епохи Відродження, поряд з російським аптекарським городом, типовим для XVII століття.

Особняк, в якому знаходиться музей, було закладено наприкінці ХV століття, а з 1556 року він перейшов у володіння дипломатичного представництва англійців в Росії. Перша експозиція музею була створена в 1994 році до приїзду до Москви з візитом англійської королеви Єлизавети II.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.