Спецпроект

Російський музей фотографії організував кінопокази

У Російському музеї фотографії проходить експозиція робіт відомого кінооператора, фотографа, лауреата російських і міжнародних нагород В'ячеслава Сачкова. У рамках виставки організовані кінопокази популярних документальних робіт автора.

Про це пише nn.mk.ru.

Представлена ​​в музеї портретна галерея видатних діячів культури, науки, мистецтва Росії та світу, дає можливість побачити їх з іншого боку. У більш ніж п'ятдесяти фотопортретах чорно-білим графічним малюнком автор наполягає на більш уважному вивченні героїв. Виразні фотографії акцентують увагу на виразі обличчя і настрої героїв.

Фотограф в день відкриття виставки "Зустрічі, послані долею" відвідав Нижній Новгород і розповів про труднощі своєї професії. Сачков розповів, як, прагнучи роздобути гарний кадр, одного разу мало не випав з літака, а іншого разу не потрапив в дорожню аварію на вантажівці. В'ячеслав каже, що його роботи - свого роду данина поваги людям, якими він захоплюється. Найскладнішим і вдалим своїм кадром він вважає диригентський жест Валерія Гергієва .

Сачков, крім фотографії, проявив себе в професії оператора.

"Якщо у автора виставки є відеоматеріал, ми транслюємо його у вигляді презентації. Зараз прийняли рішення організувати цілий цикл кінопоказів", - прокоментувала захід науковий співробітник музею Ольга Карасьова. - "Побачити фотографії, обговорити фільми приходять люди різного віку: від школярів до пенсіонерів. Та й сам цикл документалістики Сачкова розрахований на широку аудиторію. Наприклад, телесеріал "Народжені в СРСР", де В'ячеслав виступав оператором, розповідає про людей, народжених в державі, якої вже немає, і кожні сім років, простежується їх життя на тлі соціальних і політичних змін."

Відвідати виставку заслуженого майстра нижегородці встигнуть до 6 -го жовтня. Кінопокази пройдуть 3, 5, 6 жовтня.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.